Сила неймінгу або як вибрати ім'я для персонажа

— Я вирішив. Якщо буде дівчинка, назвем Джіпітіна. Якщо пацан — буде Тіктолік!

(с) шоу "Ліга сміху"

Майбутні батьки часто вагаються щодо імені для дитини. Хтось мудрий придумав для них майже рандомайзер: просто читати/проговорювати імена і прислухатися до поведінки дитини в утробі — на ім'я, яке їй належить, вона має зреагувати, штовхнутися, поворухнутися тощо. План надійний, як швейцарський годинник.

Шкода тільки, що з персонажами не спрацює.

Автор_ки, зізнавайтеся, як часто гуглили щось на кшталт "рідкісні імена для дівчат" або "як красиво назвати хлопчика"? Я — доволі часто, особливо в доісторичні часи захоплення текстовим ролплеєм (трохи більше про функціонування рп розповідала в цьому матеріалі).

Якщо персонажі не приходять до вас із CV, паспортом чи будь-яким документом, що засвідчує особу, то от вам кілька способів, якими я послуговуюсь сама.

Спосіб №1 — "Шоби красіво і не як у всіх"

Завжди хотілося мати персонаж_ку з гарним іменем. Хотілося зашити в ім'я всю його глибину, важке дитинство, непростий характер, і ще багато різних приколів типу відсилок на улюблений серіал батьків. Тому особисто я, коли потрібно було якось назвати нову літературну дитину, лізла в (господипрости) так звану "базу імен" і вишукувала значення, яке мені підходило б (читати як "найпафосніше, до якого доскролила").
З плюсів: персонаж_ка має красиве, промовисте ім'я, не таке, як у всіх.
З мінусів: є ризик, що ім'я не пасуватиме країні/місту або власне геро_їні.

Спосіб №2 — "Асоціативний"

До нього я прийшла вже у більш свідомому, старшому віці, коли зрозуміла, що імена для тих персонаж_ок не те щоби по вкусу вкусні, але по суті вкусні. Окремо імена звучать чудово, але персонаж_кам взагалі не личать, і звучить то все так, ніби замість смичка на скрипці грають пилочкою для нігтів.

Зараз я передусім спираюся на те, які вайби хочу передати, і те, якими вайбами віє від імені. Важливі навіть форми імені, якими звертаюсь до персонаж_ки я як авторка, яким сам_а персонаж_ка звертається до себе і які форми просить вживати інших. Звісно, сприйняття форм і певної "енергетики" імен підсвідомо ґрунтується на особистому досвіді, індивідуальному сприйнятті звуків і звукосполучень і так далі. Але для мене ця схема працює, тому що "ескізи" персонаж_ок, які виникають у моїй голові, містять кілька рис характеру і умову для імені штибу "тут мають бути р і н".

Учені називають це ефектом "буба-кікі". Якщо коротко, то суть у тому, що люди надають абстрактних значень фігурам і звукам. Це відбувається несвідомо.
Першим визначив залежність звуків і форми психолог Вольфганг Келер. У 1929 році він провів експеримент: продемонстрував учасникам дві фігури – гострокутну та округлу, – і запитав, яка з них називається «такете», а яка – «балуба». Він навмисно використав звукосполучення, які не мають сенсу. Більшість опитаних назвали гострокутну фігуру «такете», а круглу форму – «балуба».
Утім працює це не лише з бессенсовими звукосполученнями, а і з іменами.

Звучання ім’я людини може впливати на те, як її будуть сприймати інші. Так, наприклад, люди асоціюють ім’я Моллі з округлими обрисами, а ім’я Кейт – з гострими. «Округлі» імена викликають уявлення легкості в спілкуванні, в той час як «гострі» асоціюються з прямолінійністю та різкістю. Це продемонстрував аналіз досліжень Девіда М. Сідху і Пенні М. Пексмана.

Як доповнення до цього методу, я вигадала невеличкий лайфхак

Завжди можна звернутися до інших. Розпитати мам, тат, бет, альф або людей із Тредсу, як вони уявляють людей із такими-то іменами. Я роблю так, коли маю список, із якого не можу обрати.

А ви?