Любити читати книги — недостатньо, щоб бути хорошим бета-рідером.
Точно так само, як недостатньо любити смачно поїсти, щоб бути шеф-кухарем. Але чомусь з книгами багато хто думає інакше.
І знаєте що?
Я сама не бета-рідерка.
І, найімовірніше, ніколи нею не стану.
Активна читачка, але не бета-рідер
Я багато читаю і обожнюю цю справу всім серцем. Ще в дитинстві я ковтала величезну книгу про всесвіт Гаррі Поттера за день, бо наступного ранку її вже треба було повертати в бібліотеку. А все тому що було занадто цікаво дізнатися, що буде далі.
І, якщо чесно, з того часу майже нічого не змінилося. Читання — це мій спосіб відпочити та вимкнути голову, забути про навколишній світ.
Саме тому я була впевнена, що стану хорошим бета-рідером та хотіла спробувати свої сили. Я ж люблю читати і сама пишу, то що ще потрібно?
Потім я погодилася прочитати рукопис своєї знайомої, тоді ще однієї і так ще кілька разів. І я зрозуміла одну неприємну річ.
Я абсолютно не вмію бути бета-рідером.
Хороший бета-рідер читає одночасно в двох режимах
Перший — звичайний читач. Другий — уважний спостерігач.
Більшість хороших бета-рідерів залишають коментарі просто під час читання. Одразу пишуть на сторінці, що відчувають при прочитанні. Він помічає, де загубився темп, де герой поводиться нелогічно, де діалог затягнувся, де виникла сюжетна діра. А я так не можу.
Проблема полягає в тому, що я не думаю під час читання.
Коли читаю, то або занурююся в історію, або відкладаю книгу. Будь-яка зупинка буквально викидає мене з атмосфери.
І, можливо, комусь такий спосіб читання подобається та приносить задоволення.
Мені — ні.
Моя думка зʼявляється після останньої сторінки
Я можу згорнути книгу, випити чаю, піти на прогулянку. Та хоч поспати і через кілька днів скласти картину того, що мені сподобалося, а що бісило в сюжеті. Мій фідбек приходить майже завжди із запізненням.
Я сприймаю книгу цілісно, а не окремими сценами. І саме тому я поганий кандидат на роль бета-рідера.
А тепер скажу те, що мені й самій довго не вкладалося в голові.
Не кожен письменник може бути хорошим бета-рідером
Довгий час для мене ця думка була незрозумілою і я не могла її прийняти. Мені здавалося, що якщо я сама пишу книги, знаю про сюжетні арки, розумію, як мають діяти сцени, створюю не картонних персонажів (або принаймні намагаюся), то автоматично повинна добре читати чужі рукописи.
Виявилося, ні.
Я довго сварила себе за це. Як ж так виходить? Хочу щоб люди читали мої тексти, але сама бета-рідером бути не хочу.
І поки пишу цю статтю, то дійшла до висновку, що під час читання створюю свою версію подій. Я можу задуматися, як би переробила тут сцену. Як би змінила головного героя. До якого фіналу чи плот-твіста ще можна було додуматися.
Це зовсім не допомагає автору. Це більше схоже на спробу написати роман замість автора.
Тому хороший бета-рідер — це рідкість
Мені здається, що знайти гарного бета-рідера, це як витягнути в лотереї машину. Адже хороший бета-рідер уважно читає та не боїться сказати, можливо, жорстоку правду. Він не думає, як загорнути відгук у фантик від цукерки, щоб нікого не образити, але водночас не перетворює фідбек у особисту образу.
У той ж час бета-рідер не намагається переписати книгу під свої очікування та памʼятає, що оцінює книгу, а не автора.
І знайти таке золото займає дуже багато часу. Це окрема навичка, якої, як виявилося, у мене немає. Можливо, цю здатність можна опанувати, але для себе я визначила, що це не моє.
Я можу годинами обговорювати сюжет прочитаної книги, а потім ще й записати мільйон голосових повідомлень усім друзям. Але я не хочу читати сцену і думати: «Зараз я дочитаю і треба залишити коментар, які у мене враження».
Я хочу прожити історію, а тоді говорити про неї.
Можливо, саме тому мені й судилося залишитися простою читачкою і письменницею. І мене це абсолютно влаштовує.
То чи може будь-який активний читач бути хорошим бета-рідером?
І якщо ми вже зачепили цю тему, то маю ще одне питання. Що гірше для автора: взагалі не отримати фідбек чи отримати поганий фідбек від людини, яка не вміє його давати?
Коментарі5
Увійдіть, щоб залишити коментар
Ооо, я погоджуюся. Я теж зрозуміла для себе, що не супер-бета. І думаю, що краще не отримати фідбек, ніж отримати поганий, який заведе хибним шляхом або демотивує
Ох вже цей перфекціонізм відмінників, як він заважає в житті( Ми всі різні. І як читачі теж. Відповідно, і враження від книги повинні різнитися. Хтось доколупується до кожної технічної неточності і залишає гнівні коментарі до кожного абзацу, хтось проковтує книгу, як коктейльний шот, і потім оцінює післясмак. Але хто сказав, що десь є єдиний золотий стандарт оцінювання, яким має користуватися кожна порядна бета, і все, що інше - не те? "Як виглядатиме цей же сюжет, якби... "- можу припустити, що ця думка так само прийде не в одну голівоньку, не тільки вашу. Чи хочете сказати, що читаючи, не порівнюєте книги з попереднім досвідом і, що вже ховати, більш гарно написаними сюжетами? Неправда) Хто сказав, що автору не цікаво почути нові ідеї щодо розвитку сюжету? Ще й як цікаво - якщо, звісно, вони не викладені в форматі "роби отак і тільки так" (от цього робити не варто!). Це ж мозковий штурм, якого багатьом дуже-дуже бракує (саме звідти скарги "мене ніхто не коментує"). Накидайте декілька варіантів по натхненню, а вже автор вирішуватиме, чи включити щось до книги. Часто - включають, і це не є поганим явищем. Зрештою, саме бета-читач має унікальну нагоду впливати на ту літературу, яку побачить світ, то чому ж не прагнути зробити її цікавішою, кращою, ну справді, навіщо ж ми тут взагалі? Хто ж інший? Автор банально може не знати, що кращий (менш банальний, припустимо) варіант був десь поруч. Хоча є нюанс: якщо ідея дуже "смачна" - її часто складно відпустити через жадібність). От в цьому випадку дійсно не радила б займатися бета-читанням, якщо вам тяжко змиритися з тим, що хтось навіть теоретично може написати краще за геніальних вас) Щодо поганого фідбеку - він однозначно кращий, ніж нічого взагалі. Але автору треба навчитися відсікати корисну критику від не корисної і тримати голову холодною. Ну й не завадить пробувати співпрацю з тестовими уривками, аби оцінити, чи є метч з бетою не за всі гроші світу) Менше скептицизму, більше віри в себе)
Я більше дійшла до висновку, що це не моя справа, а не перфекціонізм відмінника. Вона не приносить мені такого задоволення, яке могла б.
Я тільки хочу спробувати себе у бета-рідерстві і Ваша стаття змушує задуматись чи під силу це мені. Дякую, що поділились своїми враженнями, у мене з'явився якийсь азарт до цього виду діяльності.
Обовʼязково спробуйте. По-іншому не дізнаєтеся.